понедельник, 7 января 2019 г.

(Розробка теми з країнознавства)

 Навчально-виховний захід

 за темою “Гордість Британії”, проведений в 7 класі вчителем Скічко О.М. 21 грудня 2018 р.

  
Мета.
Прививати інтерес до вивчення англійської мови, історії Великої Британії, розширювати кругозір учнів, створити атмосферу зацікавленості, сприяти моральному вихованню учнів.


Обладнання.
Фотографії «Катті Сарк», фрагмент із відеофільму “Найшвидші кліпера”, аудіо запис із шумом моря, реквізит з мушлями.

  
1. Пояснення теми та мети уроку.
2.Головна частина.

Усім відомо, що Велика Британія розташована на групі островів. Тому беззаперечний той факт, що історія Англії пов’язана з морем. По морю припливали нападники з континенту, море годувало місцеве населення, море було єдиним шляхом, яким британці могли поширювати свої зв’язки з навколишнім світом. Століттями британський флот розвивався та міцнішав. З часом він міг не лише захищати свою батьківщину з моря, а й досліджувати нові землі, навіть нападати на інші країни. В той час, коли ще не існувало пароплавів та інших механізмів для плавання, кораблі виходили в море під вітрилами. Шукачі морських пригод та скарбів вирушали через хвилі за обрій.
Так було прокладено Великий шовковий шлях, завдяки якому розпочалася торгівля між Китаєм, Індією, Середнєю Азією та Європою. Коли заможні англійці уперше спробували смак чаю, його цінність порівнювалася з порцеляною, шовком та порохом. Цей напій бодрості так сподобався англійцям, що чає пиття стало традицією. Доки чай вирощувався лише в Китаї, багато власників кораблів змагалися між собою, хто з них перший доставить партію свіжого китайського чаю для продажу в своїй країні. Вони знаряджали свої вітрильники з одним наказом: повернутися раніше інших. Так почалася епоха чайних кліперів. Через Атлантичний та Індійський океани, минаючи Африку в бурхливих 40-х широтах мису Доброї надії, де спочили на морській глибині сотні кораблів, до берегів Китаю та Індії за свіжим врожаєм цінного чаю та прянощів. Потім швидше до Англії. Хто першим приведе свій кліпер додому, той має перевагу на чайному ринку, а також славу переможця змагань.
Інколи фінансова зацікавленість зівпадає із мрією. Так з’явився кліпер, який стане легендою та гордістю Британії, який переживе свого творця та власників, про який будуть мріяти всі моряки. І він буде найкращим та останнім із чайних кліперів.
Про такий кліпер, який буде летіти над хвилями, мріяв шотландець Джон Вілліс. Доки тривала будівля кліпера, він не міг знайти йому гідну назву. За повір’ям моряків назва корабля впливає на його долю. Як раптом Вілліс пригадав почуту в дитинстві поему, написану його співвітчизником. В поемі Роберта Бернса «Том о Шантер» головний герой верхи повертається додому уночі. Випадково він стає свідком шабашу відьом. Серед танцюючих фігур його увагу привертає до себе Ненні (шотландський варіант англійського імені Енні), молода та вродлива відьма, вдягнута в коротку сорочку (Cutty-Sark). Том настільки вражений цим видовищем, що не стримався та вигукнув «Well done, Cutty-Sark!» До речі, завдяки популярності цієї поеми, в англійській мові вираз «Well done, Cutty-Sark!» використовується замість «Браво!» Відьми, сполохані небажаним свідком, погналися за хлопцем. Том направив свого коня до річки, тому що згідно з фольклором відьми не можуть перетнути воду. Він майже досягнув води, коли відьма Ненні або Катті Сарк схопила його коня за хвіст. Шаленим ривком Том визволив свого коня, але хвіст так і залишився в руці юної відьми.
Власник кліпера пригадав цю поему, а також картину, яку він бачив 40 років тому. На ній була змальована вродлива Нен – Коротка сорочка, яка несеться над вереском та пагорбами шотландських болот, яскраво освітлена молодим місяцем. Цей образ назавжди відбився у пам’яті юного багача. Він навіть зустрів дівчину, схожу на Ненні. Та проста прислуга із гірського шотландського селища не могла стати його дружиною. Минули  роки, життя склалося інакше, ніж мріялося в юнацтві. Але в таємних глибинах душі Джона Вілліса залишався жаль про заборонений образ Ненні - Коротка сорочка.
Тепер він був впевнений щодо назви свого майбутнього кліпера. «Cutty-Sark» - «Коротка сорочка»! Швидка, як вітер, чарівна та своєнравна! І його кліпер пронесеться по океанам, ледве торкаючись хвиль, в легкому польоті юної відьми! Вілліс потурбувався про те, щоб дерев’яна фігура на носі кліпера була схожа на ту саму шотландську Нен.
Так восени 1869 року від пристані на Темзі відійшла в першу подорож за китайським чаєм «Cutty-Sark». Вона наздогнала найшвидший із досі відомих кліперів під назвою «Фермопіли» та разом із ним прийшла до Шанхаю. З цього часу між двома найкращими вітрильниками світу почалося неприпинне змагання, яке продовжувалося 25 років.
Коли на імлистому світанку з приливом «Cutty-Sark» і «Фермопіли» одночасно відійшли у зворотну подорож до Англії, моряки зрозуміли, що це буде найцікавіша гонка вітрильників. Довгий час суперники не відривалися один від іншого. Але повільно, година за годиною, доба за добою, «Cutty-Sark» випередила «Фермопіли». Нарешті, її вітрила зникли за обрієм. Через дві доби барометр показав наближення тайфуну. «Ненні - Коротка сорочка» хоробро йшла на зустріч із штормовими хвилями, не змінюючи курсу. Але «Фермопіли» теж кинули виклик тайфуну. Через недбалість рульового на «Cutty-Sark» було пошкоджено кермо. Поки моряки, не розгубившись, налагодили тимчасове кермо, «Cutty-Sark» було віддано на волю лихої стихії. Тож першим до Англії прибув «Фермопіли».
В чайному флоті і «Фермопіли», і «Cutty-Sark» пробули недовго. Чай почали вирощувати в багатьох інших країнах. А в Англії розвивалася текстильна промисловість, тому «Фермопіли» і «Cutty-Sark» стали першими кліперами вовняного флоту. Вони перевозили до Англії австралійську вовну. Від Мису Доброї надії до Австралії починаються «ревучі 40-ві» широти, відомі постійними штормами та крупними хвилями. Такий шлях долали кліпера, і «Cutty-Sark» випереджувала «Фермопіли». Здавалося, що «Ненні – коротка сорочка» увібрала в себе шотландську наполегливість своїх будівельників. Білою чайкою вона здіймалася над хвилями. Красень кліпер, наче крила, розгортав свої вітрила та легко летів із поривами вітру. А моряки обожнювали свою  «Cutty-Sark».
Але з розвитком цивілізації до змагання на морському просторі вступає нова сила. Пароплави – гидкі каботажні шкарлупки – не потребують вітру, як вітрильники, але й не залежать від примх погоди. Пара постійно надає ходи цим суднам. Їхня сила постійна та стійка.
     …Волны веселой пену
     Давным‑давно не режут клипера.
     И парусам давно несут на смену
     Дым тысяч труб соленые ветра!..

Перегляд фрагменту із фільму «Найшвидші кліпера».

         «Фермопіли» і «Cutty-Sark» найдовше інших кліперів тримали першість у суперництві пари та вітрил. Коли один із красенів кліперів виникав на обрії та з попутним вітром наздоганяв пароплав, що димів та глухо ревів, як чудовисько, вся команда та пасажири пароплава підіймалися на палубу не в змозі відірвати очей від білої хмаринки, чистої та безмовної, яка високо здіймалася над водою, в той час як  сам пароплав важко перевалювався серед хвиль.
Минав час морської романтики. На зміну красі приходила потворна машина. Старий Джон Вілліс, власник «Cutty-Sark», помирає, а його спадкоємцям немає справи до кліпера, їм потрібні гроші.
У 1895 році знято британський прапор з обох вітрильників. «Фермопіли» і «Cutty-Sark» змінюють своїх хазяїнів, і ніхто не замислюється над тим, що такі доскональні творіння думки та досвіду подібні творам мистецтва і мають належати людству як пам’ятки розвитку його культури.
Доля обох кліперів склалася по-різному. Через 12 років кліпер «Фермопіли» зовсім зістарився. За старою морською традицією вітрильник відвели у відкрите море та влаштували йому морське поховання перед шикуванням військових кораблів. Під звуки шопеновського траурного маршу прикрашений прапорами кліпер було торпедовано. Потім свідки розповідали, що «Фермопіли» занурювалися під воду кормою. А коли ніс корабля під грохот гарматного салюту зник під водою, старі моряки плакали, як діти.
А «Cutty-Sark» було продано португальцям. Старий капітан відмовився вести кліпер до Португалії і вирішив прощатися з ним біля рідного берега. За морським звичаєм капітан останнім із команди залишає корабель. Матроси і офіцери у гробовому мовчанні чекали на березі свого капітана, який ніяк не міг залишити палубу. Соромлячись своїх сліз, він звертав очі до мачт. Нарешті, торкнувшись отполірованих спиць штурвала, старий капітан так міцно стиснув поручні, що засмаглі пальці побіліли. Це було як останнє рукопожаття перед розлученням назавжди. Вже на березі капітан йшов, не озираючись, поки вузькі вулички не скрили від нього мачт «Cutty-Sark».
Після загибелі «Фермопіли» «Cutty-Sark» залишилася останньою із кліперів. За стільки років свого життя вона ще ні разу давала течії. У 1915 році «Cutty-Sark» натрапила на англійське судно, яке тонуло від торпеди німецького підводного човна. Мали загинути більше тисячі людей. На «Cutty-Sark» могли розміститися лише 700. Швидко почали евакуйовувати поранених. Все вільне місце в трюмах, каютах, коридорах, навіть в камбузі було зайнято пораненими. За рішенням капітана тонучого судна першими після поранених мали евакуйовуватися молоді люди. Вони притискувалися один до одного на палубі «Cutty-Sark», займаючи якомога менше місця. В якийсь момент в середині тонучого судна почувся грохот, і корабель став швидко занурюватися у воду. Приречений на загибель англійський капітан із залишками команди віддав наказ залишити їх на призволяще. «Cutty-Sark» тихо відійшла від тонучого судна. Ті, кому вдалося врятуватися, стояли у борта «Cutty-Sark», не відводячи очей від своїх товаришів – героїв, віддавших своє життя заради їхнього спасіння.
Починалася буря. І раптом з глибини з’явилася та сама німецька субмарина. Відкрилися люки для обстрілу, і в дерев’яне тіло кліпера було націлено декілька гармат та кулеметів. «Cutty-Sark» ніколи не мала озброєння і боролася лише із стихією, а не з людиною. І саме стихія допомогла їй відірватися від куль та снарядів німецької субмарини. Вітрила тріпотіли під натиском бурі, рятуючи «Нен – Коротку Сорочку» від людської злоби. Знову «Cutty-Sark» дісталася берегів Британії з цінним вантажем.
Невідомо, якою була б доля «Cutty-Sark». Та на щастя, серед останніх романтиків моря знайшовся старий капітан Доумен, який на останні власні гроші викупив «Cutty-Sark», приречену на злом. Він відновив ту частину вітрильника, яка зазнала тяжких пошкоджень. Але шляхетна справа, почата капітаном Доуменом, не зупинилася. Прості люди Англії зрозуміли, що зберегти найкращий корабель країни, яка усім зобов’язана морю, є справою національної честі. Хто надсилав матеріали або гроші, хто власноруч допомагав з ремонтом вітрильника. У 1954 році «Cutty-Sark» у віці 85 років вирушила у всій останній путь по Темзі, по спеціально виритому для неї каналу, до місця зупинки в Грінвічі. Відреставрований вітрильник було поставлено в сухий док, як музей вітрильного флоту та училище для гардемаринів. У 2007 році «Cutty-Sark» серйозно постраждала від пожежі, але весною 2010 року музей знову буде відкрито.
Тож можна сміливо казати, цей корабель, гордість британського флоту, народився хоч і в «короткій сорочці», але у щасливій.
І нехай він 100 років тому розвивав швидкість лише в 37 км за год. в порівнянні зі швидкістю сучасного електроходу в 50 км за год., «Cutty-Sark» назавжди залишиться останньою реліквією морської романтики.

3.Підведення підсумків уроку.
Людство поспішає до прогресу. Та чи варто у вік космічних кораблів, підводних човнів забувати про людську душу, її потребу у вільному вітрі, шумі морської хвилі, в зустрічі та закаті сонячного сяйва, у всьому тому, що робить людину людиною. Чи варто людству зберігати пам'ять про свою історію, чи може відкинути старе та поринути в стрімкий потік прогресу, перетворившись на кіборгів і трансформерів.

У вас є можливість за допомогою намагніченої мушлі визначити своє ставлення до романтичного образу минулої епохи. Мушлі, прикріплені до днища вітрильника на плакаті, означатимуть уповільнення його швидкої ходи, і вашу відмову від всього старого. Мушлі, прикріплені нижче днища, означатимуть для вітрильника «глибоку воду» і довге плавання, та вашу повагу до історії минулого часу.

SCRIPT

My English classroom
Jill is a British girl in year 7, like you. Let's read and listen to what she says about her English classroom.
 Hi! I'm Jill. I'm British. I'm twelve and I'm in year 7. There are eighteen of us in the class, ten boys and eight girls.
 Now we are in the English class. Mrs Collins is my English teacher. My English classroom is very large and comfor table. There are three windows, a huge blackboard and eight computers for groupwork. There is a world map on the wall and a globe on the teacher's desk. There are also shelves where we keep our books, dictionaries, encyclopedias and boxes with other stuff.We are very excited about our new English project. It's about our summer holidays.
Our teachers are very nice and understanding but we really have to work hard!
 1. Jill is in year…
a) 7
b) 8
c) 9
2.  There are….in the classroom
a) sixteen students
b) seventeen students
c) eighteen students
3.  There are ….computers.
a) 7
b) 8
c) 9
4.   There is a world map on …
a) the wall
b) the floor
c) the blackboard
5.  They keep their books on …
a) bookcases
b) schoolbags
c) shelves
6.  Their project is about…
a) Easter  holidays
b) Christmas holidays
c) Summer holidays
Key:

A.      True/False = 6 X 4 points = 24 points
A.   Correction of the sentences =  4 X 5 points = 20 points


TRUE
FALSE
1.  Jill lis a Portuguese girl. British

X
2.  Mrs Collins is her English teacher.
X

3.  Jill’s classroom is small. large

X
4.  The blackboard is enormous.
X

5.  The students are unhappy about their new English project. happy

X
6.  Their teachers are very strict. nice and understanding

X

пятница, 8 января 2016 г.

Кролики

Если Вы впервые заглянули на мою страничку, просьба, полюбопытствуйте о содержимом архива. Возможно, Вы захотите порадовать автора, оставив свой отзыв, или приобрести картину?
                                               Приятного просмотра! Enjoy your visit!

вторник, 4 августа 2015 г.

понедельник, 6 июля 2015 г.

воскресенье, 10 мая 2015 г.

суббота, 4 апреля 2015 г.

понедельник, 5 января 2015 г.

четверг, 30 октября 2014 г.

понедельник, 25 августа 2014 г.

среда, 20 августа 2014 г.

На волю!!!! Освобождение болотной черепахи.

Минуло ровно год, как мы подобрали новорожденного черепашонка на проезжей дороге далеко от водоема. Пришло время вернуться в родную стихию. За этот год  черепашка окрепла настолько, что хватит сил на предстоящую зимовку.

Для сравнения размера фото в одной и той же миске для кормления 2 фото годичной давности и сейчас.
После двухчасовой поездки за город на реку Самару, где со слов местных жителей черепах много, наша оказалась на свободе. И хотя два дня подряд ела много разного корма, увидев стаю мальков, кинулась охотиться.

Интересный факт. В реке мы обнаружили довольно много аквариумных рыб акары. Они охотились на мальков другого вида рыб из засады. Местные жители рассказали нам, что они появились в Самаре 3 года назад, они называют эту рыбу солнечным окунем. По их мнению, акары наносят большой вред местной рыбе из-за того, что быстро размножаются и поедают мальков других видов.

Нам очень хочется верить, что наша Черри адаптируется к местным условиям и не попадется на крючок к рыболовам, что происходит довольно часто на реке. Поэтому мы ее выпустили на острове, где рыбаков почти не бывает. Зато здесь много хищных птиц, которые кружат высоко над рекой. Местные рассказали нам, что как-то они нашли черепаху, вернее то, что от нее осталось в дупле дерева. Что же, на то она и природа, чтобы делать по-природному. Нам остается только вспоминать свою Черри и радоваться за нее. Вольному воля!!!!!

четверг, 5 июня 2014 г.

Что кушает болотная черепаха на обед?

Мотыль был лакомством для маленькой черепашки, и она съедала столько, сколько в нее помещалось. Красные "спагетти" свисали изо рта этой обжоры. Кроме того, в меню черепахи входили мелкая рыбка и креветки.  В результате за 9 месяцев, проведенных в аквариуме, крохотуля увеличилась в размере в несколько раз и скоро отправится обживать какую-нибудь не глубокую реку (наверное, Самару, приток Днепра).


воскресенье, 9 марта 2014 г.

Портрет Джеральда Даррелла



Известный английский натуралист, защитник дикой природы, тонкий знаток и любитель животных, автор многих проектов по защите редких видов животных.

вторник, 25 февраля 2014 г.

Портрет чау-чау

Если Вы впервые заглянули на мою страничку, просьба, полюбопытствуйте о содержимом архива. Возможно, Вы захотите порадовать автора, оставив свой отзыв, или приобрести картину?
                                               Приятного просмотра! Enjoy your visit!
Эта картина продается

четверг, 13 февраля 2014 г.

Лошадь - облако

Эта картина продается

воскресенье, 2 февраля 2014 г.

Портрет Шевченко Т.Г.

Понадобился для школы портрет украинского поэта, пришлось осваивать новую технику, процесс увлекательный, думаю сделать даже серию таких портретов.

понедельник, 27 января 2014 г.

четверг, 9 января 2014 г.

среда, 4 декабря 2013 г.

Подарки к Новому году и Рождеству

 Наступающий 2014 год по восточному календарю значится годом Лошади. Логично заранее запасаться праздничными подарками, которые придутся по душе Вам и Вашим близким. Что может быть естественнее при выборе подарка к новогоднему празднику, чем изображение символа предстоящего года?! Уверена, что картина, выполненная с душой, будет радовать Вас не один год! 

Сейчас в наличии имеется несколько картин с изображением лошадей. Если Вам понравится какая-либо картина, по вопросу приобретения  обращайтесь по адресу   shigu@mail.ru

суббота, 30 ноября 2013 г.

Милашка


Кстати, эта синица продается!